Фрідріх Драке
Фрідріх Драке | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Friedrich Drake | ||||
При народженні | нім. Johann Friedrich Drake | |||
Народження | 23 червня 1805[1][2][…] Бад-Пірмонт, Священна Римська імперія[4] | |||
Смерть | 6 квітня 1882[1][2][…] (76 років) | |||
Берлін, Німецька імперія, Королівство Пруссія[4] | ||||
Поховання | Старий цвинтар Святого Матвіяd | |||
Країна | Вальдек | |||
Навчання | Берлінська академія мистецтв | |||
Діяльність | скульптор, унаочнювач | |||
Роки творчості | 1825[1] — 1880[1] | |||
Вчитель | Крістіан Данієль Раух | |||
Твори | Nike Crowns the Herod | |||
Роботи в колекції | Королівський музей витончених мистецтв[5] і Королівські музеї витончених мистецтв[6] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Фрідріх Драке у Вікісховищі | ||||
Йоганн Фрідріх Драке (нім. Johann Friedrich Drake; 23 червня 1805, Бад-Пірмонт — 6 квітня 1882, Берлін) — німецький скульптор, учень Крістіана Даніеля Рауха, видатний представник берлінської скульптурної школи. Найвідоміша робота Драке — статуя Вікторії на берлінській колоні Перемоги.
Син механіка, Фрідріх Драке вчився на токаря в Міндені, працював в батьковій майстерні й у вільний час створював копії відомих скульптур, які користувалися успіхом і добре продавалися. За протекцією одного з родичів Фрідріх був прийнятий в берлінську майстерню Рауха. У Берліні Драке відвідував заняття в Королівській академії мистецтв і асистував Рауху в майстерні. Першими власними роботами Драке стали «Мадонна», барельєф за мотивами 5-й елегії Гете і його перше велике замовлення — величезна статуя Юстуса Мезера для міста Оснабрюка. Отриманий гонорар дозволив Драке вирушити в обов'язкову для німецьких художників поїздку по Італії. У Римі Драке з рекомендаційним листом Рауха відвідав данського скульптора Бертеля Торвальдсена. 1837 року Драке повернувся в Берлін і був обраний в члени Прусської академії мистецтв, відкрив власну майстерню і запросив до себе з Пирмонт в помічники братів Георга і Луї і сестру Кароліну. Коли Кароліна вийшла заміж за художника Едуарда Маєргайма, Драке в 1843 році одружився з уродженкою Гамбурга Лізетт Шенхерр, у шлюбі з якою народилося шестеро дітей. У 1847 році Драке отримав титул королівського професора. У 1852—1866 роках викладав в Прусської академії мистецтв. У 1863 році був нагороджений орденом Pour le Mérite за науку і мистецтво. Майстерня Драке отримувала численні замовлення. Король Пруссії Фрідріх Вільгельм IV замовив Драке пам'ятник своєму батькові Фрідріху Вільгельму III, який в 1849 році був встановлений в Тіргартені. До 400-річного ювілею Філіппа Меланхтона в 1855 році місто Віттенберг замовило Драке пам'ятник сподвижникові Лютера, щоб встановити його поряд з пам'ятником Лютеру роботи Йоганна Готфріда Шадова. 4 липня 1876 року, до 100-річчя проголошення незалежності США в Філадельфії був відкритий пам'ятник досліднику Америки Олександру Гумбольдту роботи Драке. Роботи Драке брали участь не тільки в академічних, а й міжнародних виставках. У 1873 році відбулося урочисте відкриття берлінської колони Перемоги, для якої Драке створив позолочену фігуру Вікторії висотою в 8,3 м, що отримала у берлінців прізвисько «Золота Ельза».
- ↑ а б в г RKDartists
- ↑ а б Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118527231 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ http://kmska.be/collection/work/data/9s7le9
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/drake-johann-friedrich-1
- Народились 23 червня
- Народились 1805
- Померли 6 квітня
- Померли 1882
- Померли в Берліні
- Поховані на Старому цвинтарі церкви Святого Матвія
- Випускники Берлінської академії мистецтв
- Нагороджені орденом Почесного легіону
- Кавалери ордена Червоного орла
- Кавалери Баварського ордена Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»
- Кавалери ордена Pour le Mérite (цивільний клас)
- Уродженці Бад-Пірмонта
- Німецькі скульптори